субота, 14 березня 2020 р.

Міжнародний день числа π

Сьогодні, 14 березня, у всьому світі відзначають неофіційне свято любителів математики в честь математичної константи — числа Пі. Число Пі - математична постійна, рівна відношенню довжини кола до її діаметру. Позначається буквою грецького алфавіту «π». Світовий рекорд із запам'ятовування знаків числа Пі після коми належить 21-річному індійському студенту Раджвиру Міна (Rajveer Meena), який у березні 2015 року відтворив 70 000 знаків після коми за 9 годин 27 хвилин. Саме ж свято придумав у 1987 році фізик із Сан-Франциско Ларрі Шоу, який помітив, що в американській системі запису дат (місяць / число) дата 14 березня - 3/14 - і час 1:59:26 збігається з першими розрядами числа π = 3,1415926...Зазвичай святкують в 1:59:26 дня (в 12-годинний системі), але ті, хто дотримуються 24-годинний системи, вважають, що в цей момент час 13:59, і воліють відзначати свято вночі.В цей день читають хвалебні промови на честь числа Пі, його ролі в житті людства, малюють антиутопічні картини світу без π, печуть і їдять «пи-ріг» («Pi pie») із зображенням грецької букви «пі» або з першими цифрами самого числа, п'ють напої і грають в ігри, які починаються на «пі», вирішують математичні головоломки і загадки, водять хороводи навколо предметів, пов'язаних з цим числом.







четвер, 6 лютого 2020 р.

7 лютого - день народження числа е

e - основа натурального логарифма, математична константа, ірраціональне і трансцендентне число. Іноді число e називають числом Ейлера або числом Непера. Позначається латинською літерою «e».Число e відіграє важливу роль в диференціальному і інтегральному численні, а також у багатьох інших розділах математики.

неділя, 19 січня 2020 р.

245 років від дня народження Андре Марі Ампера (1775-1836), французького фізика та математика, творця основ електродинаміки

Андре-Марі Ампер народився 20 січня 1775 року в Ліоні в сім’ї комерсанта. У прекрасній бібліотеці його батька були твори відомих філософів, учених і письменників. Юний Андре міг цілими днями просиджувати там з книгою, завдяки чому він, ніколи не відвідував школу, зумів придбати великі і глибокі знання. У 11 років він вже взявся за читання знаменитої 20-томної “Енциклопедії” Дідро і Д’Аламбера і за три роки простудіював її всю. Юнака цікавила література, і він навіть писав вірші, але фізико-математичні науки виявилися набагато привабливішими. Коли книг батька стало недостатньо, Андре Ампер почав відвідувати бібліотеку Ліонського коледжу. Однак багато праць великих учених були написані латинською мовою, якої він не знав. Протягом кілька місяців Андре самостійно вивчив латинь, і твори класиків науки XVII-XVIII ст. стали йому доступні. І ось результат наполегливих занять. До 12 років Ампер самостійно розібрався в основах вищої математики – диференціальному численні, навчився інтегрувати, а в віці 13 років вже представив свої перші роботи з математики в Ліонську академію!У 1793 р. в Ліоні спалахнув заколот, який був жорстоко придушений. За співчуття бунтівникам був страчений і її батько Андре Ампера. Майно родини було конфісковано, і юнак став заробляти на життя приватними уроками математики. Щоб продовжувати наукові заняття, йому доводилося працювати, починаючи з четвертої години ранку. У 1802 р. Андре Ампер виповнилося 27 років. Він починає викладати фізику і хімію – спочатку в Ліоні, а через два роки – в знаменитій Політехнічній школі (Еколь політехнік) в Парижі. Ще через 10 років Ампер обирається в Паризьку академію наук, а з 1824 року він – професор Нормальної школи (Еколь нормаль) – головного вищого навчального закладу Парижа...
Детальніше »


вівторок, 14 січня 2020 р.

Зірковий математичний час: Софія Ковалевська - перша в світі жінка-професор математики (до 170-річчя від дня народження)

Ім’я Софії Васи­лівни Ковалевської  видатного вченого-математика, механі­ка і астронома, першої в світі жінки - професора й академіка, обдарованої письменниці, публіцистки – це символ щедрого таланту і яскравого, самобутнього характеру. С. В. Ковалевська довела теорему диференціальних рівнянь до частинних похідних, яка в наш час носить ім’я Коші-Ковалевської; дослідила складні теореми математичного аналізу; пояснила закон механіки про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки; доповнила роботу Лапласа з дослідження структури кілець Сатурна. Вона автор художніх творів «Спогади дитинства», «Нігілістика». Лауреат премії Бордена Паризької академії наук. Детальніше »
Софія Василівна Ковалевська народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько її  Василь Васильович Крюковський був військовий. Він брав участь у трьох військових походах, був нагороджений найвищими військовими орденами і медалями.
У 1858 р. в чині генерала артилерії батько вийшов у відставку і переїхав з родиною до свого маєтку в с. Палібіно Вітебської губернії. Тут і пройшли дитячі роки Соні. Детальніше »

четвер, 2 січня 2020 р.

Анатолий Михайлович Самойленко


Самойленко Анатолій Михайлович  - видатний вчений-математик, засновник наукової школи з теорії багаточастотних коливань та теорії імпульсних систем, що визнана математичними центрами світу, один із провідних фахівців у галузі звичайних диференціальних рівнянь та теорії нелінійних коливань, дійсний член Національної академії наук України, дійсний член Європейської Академії.
Народився майбутній математик 2 січня 1938 р. у с. Потіївка Житомирської області. Потім родина переїхала до м. Малин, де А.Самойленко закінчив середню школу (1955 р). Спочатку його зацікавила романтична наука геологія і він вступив на геологічний факультет Київського університету. Через два роки юнак перейшов на механіко-математичний факультет і глибоко захопився фундаментальним вивченням математичних дисциплін. З відзнакою закінчивши Київський університет ім. Т.Г.Шевченка (1960 р.), А.М.Самойленко вступив до аспірантури Інституту математики АН України (керівник Ю.О.Митропольський). Кандидатську дисертацію Анатолій Михайлович захистив у 1963 р., а докторську – у 1968 р. Звання професора отримав у 1974 р. У 1963–1974 рр. і з 1987 р. А.М.Самойленко працює в Інституті математики НАН України (з 1987 р. – завідувач відділу звичайних диференціальних рівнянь, з 1988 – директор інституту). Одночасно з 1967 р. – у Київському університеті (з 1974 – завідувач кафедри) та з 1998 – завідувач кафедри диференціальних рівнянь Національного технічного університету України “КПІ”. Перші наукові праці вченого з’явились у 1961 р. За короткий час А.М.Самойленко став одним із провідних фахівців з якісної теорії звичайних диференціальних рівнянь і теорії нелінійних коливань. Спираючись на класичні досягнення попередників, він провів оригінальні й глибокі дослідження і побудував теорію збурення інваріантних тороїдальних багатовидів динамічних систем, створив нові та розвинув відомі асимптотичні методи нелінійної механіки, розробив теорію багаточастотних коливань. Його досягнення у створенні нових напрямів дослідження знайшли міжнародне визнання. У світовій математичній літературі з’явились терміни “функція Гріна-Самойленка”, “чисельно-аналітичний метод Самойленка” та ін. У теорії диференціальних рівнянь розроблено методи асимптотичного інтегрування лінійних систем із повільнозмінними коефіцієнтами та виродженнями, завершено обґрунтування чисельно-аналітичного методу дослідження періодичних розв’язків нелінійних диференціальних рівнянь. Створені ним у співавторстві з учнями монографії стали фундаментальним внеском у розвиток теорії багаточастотних коливань, асимптотичних методів. А.М.Самойленко – автор близько 400 наукових праць, у тому числі 30 монографій і 15 навчальних посібників. Багато його праць перекладено іноземними мовами і видано за кордоном. Серед його учнів 26 докторів та 77 кандидатів наук, які успішно працюють у багатьох математичних центрах різних країн. Це відомі українські математики О.П.Бойчук, В.Л.Кулик, Д.І.Мартинюк, І.О.Парасюк, М.О.Перестюк, М.Й.Ронто та ін. Як керівник Інституту математики НАН України Анатолій Михайлович забезпечує продовження та розвиток традиції всесвітньо відомої математичної школи, заснованої акад. М.М.Боголюбовим. Він є академіком-секретарем відділення математики, членом президії НАН України, багато років був президентом Українського математичного товариства, також є членом Американського математичного товариства та інших зарубіжних математичних товариств, президентом Всеукраїнського благодійного фонду сприяння розвитку математичних наук. Тривалий час А.М.Самойленко є головним редактором видання “Праці Інституту математики НАН України”, заступником головного редактора “Українського математичного журналу”, редактором журналів “Nonlinear mathematical Physics”, “Український математичний вісник” (розповсюджується за кордоном), членом редакційних колегій інших українських і зарубіжних журналів, керівником і учасником багатьох міжнародних наукових конференцій та конгресів, а також Почесним доктором ряду університетів.
Детальніше »

неділя, 15 грудня 2019 р.

Буняковський Віктор Якович (1804 - 1889)


15 грудня 1804 року в містечку Барі Подільської губернії (нині Вінницька область) народився Буняковський Віктор Якович  – вчений, математик, педагог, декан фізико-математичного факультету та ректор Санкт-Петербурзького університету, віце-президент Російської академії наук (1864). Автор понад 168 праць з математичного аналізу, теорії чисел, геометрії, теорії ймовірностей. Винахідник планіметра, пантографа, приладу для додавання квадратів. 

Детальніше »

четвер, 28 листопада 2019 р.

140 років від дня народження Миколи Митрофановича Крилова (1879–1955), українського математика, механіка

Народився 29.11.1879 року у Петербурзі, де закінчив гірничий інститут (1902). У 1922-43 рр. — керівник кафедри математичної фізики АН УРСР. Академік АН СРСР з 1929. Був нагороджений орденами і медалями СРСР. Помер 11.05.1955 р. Президією НАН України засновано премію імені М. М. Крилова.
Наукові праці присвячено математичній фізиці, варіаційному численню, операційному численню. Спільно з М. М. Боголюбовим розробив (1934-1937) асимптотичну теорію нелінійних коливань (нелінійну механіку)
Детальніше »