пʼятницю, 8 грудня 2017 р.

8 грудня 2017 року для учнів 2-6 класів стартував Всеукраїнський етап Міжнародного математичного конкурсу “Кенгуру”

Вітаю всіх учасників конкурсу. Бажаю відмінних результатів!



четвер, 30 листопада 2017 р.

225 років з дня народження МИКОЛИ ІВАНОВИЧА 
ЛОБАЧЕВСЬКОГО (1792—1856 pp.)

Микола Іванович Лобачевський - відомий математик, творець неевклідової геометрії, народився 1 грудня 1792 р. в Нижньому Новгороді. Батько, Іван Максимович, служив в геодезичному департаменті. Мати, Параска Олександрівна, виховувала трьох дітей і займалася господарством. У 1802 році Микола був відданий в Казанську гімназію, де провчився чотири роки на казенному утриманні. Демонстрував хороші знання з німецької, латинської, французької мов, математики. У 1806 році Лобачевський спробував вступити в Казанський університет, але провалився на вступних іспитах. Втім, вже через кілька місяців повторив спробу, яка на цей раз виявилася вдалою. У 1807 році Микола був офіційно зарахований в університет. Спочатку він приділяв багато уваги медицині, але незабаром вирішив зосередитися на фізико-математичних науках. У 1808 році потрапив у карцер за свої піротехнічні досліди. У 1811 році Микола Іванович закінчив університет зі ступенем магістра математики і фізики. Він залишається при університеті і продовжує займатися науковою діяльністю. У 1816 році – стає екстраординарним професором. Викладає алгебру, арифметику, тригонометрію. Увесь час Лобачевський активно працює над головною справою свого життя – створення неевклідової геометрії. 23 лютого 1826 року Микола Іванович виступає з доповіддю «Стислий виклад початків геометрії». Ця дата вважається днем народження неевклідової геометрії.
Детальніше »

неділю, 1 жовтня 2017 р.

Дорогі колеги!
Щиро вітаю з професійним святом - Днем вчителя!

Учитель у всі часи залишається опорою суспільства і держави. Саме в його руках майбутнє країни, майбутнє нових поколінь. Якими виростуть наші діти, яке суспільство вони будуватимуть, які моральні цінності будуть сповідувати, багато в чому залежить від таланту і особистості вчителя.
Бажаю вам у цей святковий день гарного настрою! Нехай теплі слова і добрі почуття ваших учнів зігрівають ваші серця. Міцного вам здоров'я, щастя, благополуччя, радості, нових успіхів!


Михайло Пилипович Кравчук – найталановитіший алгебраїст ХХ століття

27 вересня 1892 року народився майбутній вчений в с. Човниці на Волині в сім’ї землеміра. Вчився Михайло в Луцькій гімназії, де виявив неабиякі здібності до математики. У 1910р. вступає до Київського  університету, де працюють Букрєєв і Граве. У1917р. він починає працювати в Києві у вищій школі. В роки громадянської війни працює вчителем в сільській школі, де опікується долею майбутнього вченого – авіаконструктора Архипа Люльки. 29 червня 1929р. Михайло Пилипович Кравчук стає членом  Академії наук України. У київському політехнічному інституті його лекції слухає Сергій Корольов – майбутній славетний конструктор космічних кораблів.

Математик постраждав в роки репресій, 1938р. він був зісланий на Колиму, де помер 9 березня 1942р.

суботу, 23 вересня 2017 р.

Михайло Васильович Остроградський (1801-1861)

24 вересня 1801 р. – народився Миха́йло Васи́льович Острогра́дський  в с. Пашенівка, нині Козельщинського району Полтавської області — український математик, механік і фізик.
Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Миха́йло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Детальніше »

пʼятницю, 1 вересня 2017 р.


Шановні колеги, дорогі учні, щиро вітаю вас з новим навчальним роком!
1 вересня - особливе свято, день, коли після довгої літньої перерви знову задзвенить шкільний дзвінок. Учні за літо відпочили і подорослішали, встигли скучити за вчителями і однокласниками. Вчителі побували у відпустках, накопичили чимало цікавих ідей для проведення захоплюючих уроків. Усім нам доведеться знову зануритися у вир шкільного життя, повного яскравих подій і вражень.
Нехай прийдешній навчальний рік приніс все, що задумано, втіляться плани і здійсняться мрії. Вірте в себе, старанно працюйте над поставленими завданнями, не сумуйте, стикаючись з труднощами - і все у вас вийде!


понеділок, 21 серпня 2017 р.

Боголюбов Микола Миколайович - український математик, механік, фізик

Микола Миколайович Боголюбов народився 21 серпня 1909 р. у Нижньому Новгороді в родині викладача філософії Нижньоновгородської духовної семінарії, магістра богослов'я Миколи Михайловича Боголюбова. Після завершення семирічки самостійно займався математикою і фізикою. У віці 17 років закінчив аспірантуру при Академії наук України. В 1934—1958 рр. працював у Київському університеті (з 1936 р. — професор). З 1950 р. — в Математичному інституті АН СРСР і Московському університеті, з 1958 р. — також в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (з 1965 р. — директор). У 1963 р. — академік-секретар відділення математики АН СРСР, водночас у 1965—1973 рр. — директор Інституту теоретичної фізики АН України. Основні роботи з математики і механіки належать до варіаційного числення, наближених методів математичного аналізу, диференці-альних рівнянь, рівнянь математичної фізики, асимптотичних методів нелінійної механіки, теорії стійкості, теорії динамічних систем та багатьох інших розділів. Вивів кінетичні рівняння в теорії надтекучості (1947 р.). Побудував нову теорію матриць розсіяння, сформулював поняття мікроскопічної причинності, отримав важливі результати у квантовій електродинаміці, вивів дисперсійні співвідношення, що мають важливе значення в теорії елементарних часток. Створив послідовну математичну теорію надпровідності (1958 р.), встановив аналогію між явищами надпровідності та надтекучості. Запропонував новий синтез теорії Бора квазіперіодичних функцій, розвинув засоби асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують коливні процеси. Засновник шкіл нелінійної механіки та теоретичної фізики. Микола Боголюбов — один з класиків сучасної науки. Його праці належать до численних розділів математики, механіки, фізики. В кожному з них результати, отримані ученим, є фундаментальними. Становлення М.М.Боголюбова як ученого відбулося в Українській Академії наук, де він, не маючи закінченої середньої освіти, під керівництвом академіка М.М.Крилова досить швидко досягнув видатних результатів.

понеділок, 19 червня 2017 р.

Леонтій Пилипович Магніцький - відомий математик, автор підручника “Арифметика”

Леонтій Пилипович Магніцький народився 19 червня 1669 року в місті Осташков Тверської губернії в сім'ї селянина. З дитинства Леонтій прагнув до навчання, самостійно вивчив читання і письмо. У 1684 році він поїхав в Волоколамський монастир і залишився там читцем. З 1685 по 1701 роки Леонтій навчався в Слов'яно-греко-латинської академії. У 1701 році Петро I призначає Магницького вчителем школи математичних і морехідних наук. У 1703 році він створив російську енциклопедію з математики «Арифметика, сиріч наука числівників з різних діалектів на славенський мову перекладені і у об'єднані зібрана, і на дві книги розділена». Леонтій Магніцький ввів в російську мову такі математичні терміни, як множник, дільник, мільйон, більйон, добування кореня, твір. За підручниками Леонтія Магницького «Арифметика» та «Абетка» навчалося не одне покоління російських школярів.

Детальніше »

неділю, 18 червня 2017 р.

19 червня 1623 року - народився  Блез Паскаль - французький математик, фізик, літератор, філософ


Блез Паскаль – французький математик, фізик і філософ; народився в м. Клермон-Феррані. У 1631р.  батько Е. Паскаль оселився в Парижі, де почав займатись математикою і фізикою. Він сам навчав свого сина. Малий Паскаль рано захопився наукою та продемонстрував надзвичайне математичне обдарування. Так, не вивчаючи геометрії, самостійно відкрив теорему про суму кутів трикутника, а в 16-річному віці написав працю “Міркування про конічні перерізи”. У18-річному віці юнак винайшов арифмометр для спрощення дій додавання і віднімання, займається комбінаторикою, теорією імовірностей, фізикою. Геометричні дослідження Б. Паскаля ,зокрема кривої, що називається циклоідою,дають підставу вважати його одним з попередників Г. Лейбніца і І. Ньютона в справі створення теорії нескінченно малих. З ім’ям Паскаля пов’язаний основний закон гідростатики . Він підтвердив думку Торрічеллі про існування атмосферного тиску. В його честь названа одиниця вимірювання сили в Міжнародній системі одиниць СІ – Паскаль (1Па=1 н/м) та мова програмування Pascal.


вівторок, 6 червня 2017 р.

160 років від дня народження Олександра Михайловича Ляпунова (1857–1918), українського та російського математика, механіка



Олександр Михайлович Ляпунов народився 25 травня 1857 року в сім'ї викладача, директора обсерваторії Казан.
Олександр Михайлович Ляпунов - геніальний математик і видатний механік. Очолював протягом декількох років, з 1885 по 1902 р кафедру механіки в Харківському університеті. Крім того Ляпунов читав аналітичну механіку і в Харківському технологічному інституті (тепер Харківський національний технічний університет «ХПІ»). З 1899 р Ляпунов був головою Харківського математичного товариства. Світову популярність Ляпунову принесла докторська дисертація, підготовлена ​​в Харкові і захищена в Москві, - «Загальна задача про стійкість руху»


неділю, 30 квітня 2017 р.

240 років від дня народження Карла Фрідріха Гаусса (1777–1855), німецького математика, астронома, геодезиста


Німецький математик, астроном, геодезист та фізик Карл Фрідріх Гаусс народився 30 квітня 1777 р. у Брауншвейгу  — одному з німецьких князівств, які на той час ще не були об'єднані в єдину централізовану державу. Він брав участь у створенні першого в Німеччині електромагнітного телеграфу. До самої старості він звик більшу частину обчислень виконувати усно. В 3 роки вмів читати, писати і навіть виправляв рахункові помилки батька в платіжної відомості для робітників (батько працював то на будівництві, то садівником)
Відкриття Гаусса не зробили такого перевороту, як, наприклад, відкриття Архімеда і Ньютона, але через їх глибину, різносторонність, розкриття нових, невідомих до того законів природи в галузі фізики, геодезії, математики сучасники вважали Гаусса найкращим математиком світу. На медалі, виготовленій у 1855 р. на його честь, вигравірувано напис: «Король математиків».

пʼятницю, 14 квітня 2017 р.

310 років від дня народження Леонарда Ейлера (1707–1783)


15 квітня 2017 року усе прогресивне людство світу відзначає 310-річчя з дня народження Леонарда Ейлера, ім'я якого займає почесне місце серед імен видатних людей нашої планети. Леонард Ейлер - швейцарський математик і фізик, один із засновників чистої математики. Він здійснив важливі відкриття в таких різних галузях математики, як математичний аналіз та теорія графів, ввів велику частину сучасної математичної термінології і позначень, зокрема у математичному аналізі. Ейлер відомий також завдяки своїм роботам в механіці, динаміці рідини, оптиці та астрономії .

понеділок, 2 січня 2017 р.

                           130 років від дня народження Миколи Андрійовича Чайковського                                [Чайківського (1887–1970)]

Микола  Андрійович  Чайковський  –  український  учений-математик, педагог,  громадський діяч.   Вищу  освіту  здобув у  Празі –  у  Німецькій  вищій технічній  школі,  Празькому та Віденському  університетах.  У  1911  р.  захистив  у Віденському  університеті  дисертацію  на ступінь  доктора філософії.  У  1912 –1913 рр. займався науковою роботою в Берліні. У 1913 р. обраний дійсним членом математично-природничо-лікарської секції Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Як співробітник Просвітнього відділу СВУ Чайковський проводив із полоненими заняття  з  математики, фізики,  хімії,  географії,   біології,  німецької  мови, організував фотогурток. Своє головне завдання вчений убачав у тому, щоб  надати  полоненим необхідні  мінімальні знання із  світобудови, а також  із  географії  та природознавства. Лекції Микола  Андрійович супроводжував  демонстрацією діапозитивів.  Полоненим  подобалися такі  заняття  і  вони охоче  їх  відвідували.  Із  розширенням  освітньої  роботи  в таборі постало  питання  про  доповнення  тематики  показів, у  першу  чергу   з українознавства. Дістати  в   ті  часи  діапозитиви  було  досить  важко  і дорого,  а  з української  тематики взагалі  неможливо.  У  той  же  час  матеріали   для виготовлення діапозитивів були недорогі й цілком доступні. За  пропозицією  М.  Чайковського члени  Просвітнього  відділу  СВУ приймають рішення про започаткування фотографічної справи в таборі. На кошти СВУ  вони придбали  всі   необхідні  апарати  і  матеріали.  21 травня  1915 р.  почато виготовлення діапозитивів  полоненими  Олексою  Лошаченком  і Ґудзем  під керівництвом  Чайковського. Було  заплановано  насамперед  виготовити діапозитиви  для  лекцій із  історії  України, географії,  сільського  господарства, бджільництва, анатомії людини, української культури.
Детальніше »