80 років від дня народження 

Ігоря Володимировича Скрипника (1940–2005), 

українського вченого-математика, педагога

13 листопада 1940 року в м. Жмеринка Вінницької області народився Ігор Володимирович Скрипник - видатний український математик, академік-секретар відділення математики НАН України, заступник голови Донецького наукового центру, директор інституту прикладної математики і механіки НАН України, автор праць з питань нелінійного аналізу і диференціальних рівнянь, засновник донецької математичної школи з цих проблем, провідний фахівець в галузі усереднення нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь. 

Детальніше »

Цікаві факти про математику

(за матеріалами сайту ProCikave)

Рахувати люди почали ще в глибоку давнину. Спочатку на пальцях рук і камінчиках, потім в’язали на мотузках вузли, адже носити з собою мотузку з вузликами значно простіше, ніж камінці. Стародавні єгиптяни і греки успішно користувалися дощечкою з камінцями на зразок рахівниці, яку називали абаком. Це, на перший погляд, примітивне пристосування використовувалося до ХVІІІ ст.,  в західній Європі - до ХІХ століття, а сучасні рахівниці подекуди використовують і досі.

Детальніше »

90 років від дня народження 

Анатолія Володимировича Скорохода (1930-2011), 

українського математика, педагога

Анатолій Володимирович Скороход (10.09.1930 – 3.01.2011) – доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН УРСР (1985 р.), лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (1982 і 2003 рр.). Автор понад 300 статей і 23 монографій, в тому числі тритомної "Теория случайных процессов", написаної разом з Й.І.Гіхманом. Всесвітнє визнання отримали наукові праці А.А. Скорохода з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марківських процесів. Математикам відомі топологія Скорохода, інтеграл Скорохода, простір Скорохода. Він зробив винятковий внесок у формування української школи теорії ймовірностей, підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук. З 1993 р. і до останніх днів А.В.Скороход працював у США, у Мічиганському університеті (Michigan State University), не пориваючи наукових зв'язків з Інститутом математики НАН України.

Джерело: https://kpi.ua/ru/skorokhod

Детальніше »

По всій країні пролунають переливи першого шкільного дзвінка, сповіщаючи країну про початок нового навчального року! У будь-якому навчальному закладі з цього дня починається новий навчальний рік - свято особливе, урочисте, мудре. Знання - сила! Вчення - одна з найбільших потреб людини. Вчіться, збагачуйте знаннями нашу країну! З Днем знань!

Цікаве про математику

Математика в запитаннях і відповідях

Чому Нобелівська премія не вручається за досягнення в математиці?

Існує думка, що Альфред Нобель не включив математику в список дисциплін своєї премії через те, що його дружина зрадила його з математиком. Насправді Нобель ніколи не був одружений. Справжня причина ігнорування математики Нобелем невідома, але є кілька припущень. Наприклад, на той момент вже існувала премія з математики від шведського короля. Інша — математики не роблять важливих винаходів для людства, так як ця наука має чисто теоретичний характер.

Хто вирішив складну математичну проблему, прийнявши її за домашнє завдання?

Американський математик Джордж Данціг, будучи аспірантом університету, одного разу спізнився на урок і прийняв написані на дошці рівняння за домашнє завдання. Воно здалося йому складніше звичайного, але через кілька днів він зміг його виконати. Виявилося, що він вирішив дві «нерозв’язані» проблеми в статистиці, над якими билося багато вчених умів.

Який математик осягав основи науки по шпалерах в кімнаті?

Софія Ковалевська познайомилася з математикою в ранньому дитинстві, коли на її кімнату не вистачило шпалер, замість яких були наклеєні листи з лекціями Остроградського про диференціальне та інтегральне числення.

Який математичний закон розкривається в теоремі про двох міліціонерів?

Деякі математичні закони називають по аналогії із ситуаціями в реальному житті. Наприклад, теорема про існування границі функції, яка «затиснута» між двома іншими функціями, що мають однакову границю, називається теоремою про двох міліціонерів. Це пояснюється тим, що якщо два міліціонера тримають між собою злочинця і при цьому йдуть в камеру, то ув’язнений також змушений йти туди.

Який знак замість плюса використовують учні ізраїльських шкіл?

Релігійні євреї прагнуть уникати християнської символіки і взагалі знаків, схожих на хрест. Наприклад, учні деяких ізраїльських шкіл замість знака «плюс» пишуть знак, що повторює перевернуту букву «т».

Джерело: https://formula.co.ua/blog/tsikavi-fakty-pro-matematyku/

Цікаві факти про математику

(за матеріалами сайту "Факт дня")

• Десяткова система розрахунку, з'явилась тому, що на руках у людини десять пальців, а перші розрахунки велись на пальцях рук. Найменше число яке точно ділиться на всі числа від одного до десяти є 2520.
• На відміну від звичної десяткової системи у якій в основі числення 10, стародавні вавилоняни використовували систему в основі якої було 60 різних символів для запису цифр. Саме тому ми маємо 60 хвилин, 60 секунд та 360 градусів в колі.
• Перші розрахунки числа «пі» проводились в Стародавньому Єгипті та Вавилоні близько чотирьох тисяч років тому, проте точність обмежувалась двома-трьома знаками після коми. У 2009 році японські вчені встановили рекорд по точності обрахунку числа «пі». Їм вдалось обчислити число «пі» до 2576980377524 знаку, тобто більш ніж два з половиною трильйони знаків після коми.
• Мало хто звертає увагу на той факт, що число нуль не можливо записати римськими цифрами, це і не дивно оскільки його серед римських цифр взагалі ніколи не було, його вперше придумали та використали в Індії.
• 21 вересня 1997 через помилку та діленні на нуль в керуючій комп'ютерній системі ракетного крейсера Йорктаун (USS Yorktown CG-48) Військово-морського флоту США сталося відімкнення всіх приладів на борту корабля.
  

90 років від дня народження Ніни Опанасівни Вірченко (05.05.1930), українського математика

Н.О. Вірченко – український математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік-секретар відділення математики АН Вищої школи України, віце-президент АН ВШ, член НТШ, Українського, Американського, Австралійського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств, Соросівський Професор (1997), лауреат І премії НТУУ “КПІ” (1998), заслужений викладач НТУУ “КПІ” (1999), Почесний професор НТУУ “КПІ” (2005), голова Науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих, має нагороду Ярослава Мудрого від АН ВШ України (1999), медаль “Будівничий України” (2001), медаль Андрія Первозваного (2005), знак від МОН “Петро Могила” (2007), заслужений працівник освіти України (2006), “Викладач-дослідник – 2008”.

Детальніше »

Цікаві факти про математику

(за матеріалами сайту "Тут цікаво")

Перша у світі жінка-математик жила ще за півтисячоліття до нашої ери в Стародавній Візантії і звали її Гіпатія.

Наймістичнішим і оповитим легендами числом вважається 666 — число звіра і антихриста (назване так в одному з віршів книги Одкровення). З ним пов'язана велика кількість цікавих математичних фактів:

• Сума всіх чисел на рулетці дорівнює 666;

• У Європарламенті є крісло 666, але його за традицією ніхто не займає;

• У великої кількості об'єктів по всьому світу замінили число 666 на інше, у зв'язку з протестами вірян. Це стосується номерів шосейних трас, маршрутів громадського транспорту, телефонних кодів.

Найдавніша математична праця була знайдена не на території Стародавнього Риму або Олександрії, а в Свазіленді, і являє собою кістку бабуїна з вибитими на ній рисками, її вік складає майже 40 000 років.

Від'ємні числа аж до XIX століття майже не використовувалися, тому що їх вважали безглуздими і не застосовними. Однак вони мали попит у людей, які ведуть свої справи, для позначення фінансових збитків. Від'ємні числа так і з'явилися на початку XIII століття — італійський купець Пізано винайшов їх для того, щоб фіксувати свої борги.

Релігійні євреї прагнуть уникати християнської символіки і взагалі знаків, схожих на хрест. Наприклад, учні деяких ізраїльських шкіл замість знака «плюс» пишуть знак, що повторює перевернуту букву «т».

Американський математик Джордж Данціг, будучи аспірантом університету, одного разу спізнився на урок і прийняв написані на дошці рівняння за домашнє завдання. Воно здалося йому складніше звичайного, але через кілька днів він зміг його виконати. Виявилося, що він вирішив дві «нерозв'язані» проблеми в статистиці, над якими билися багато вчених.

Числа, які однакові в обох напрямках (наприклад, 12321) називають паліндромами.

Міжнародний день числа π

Сьогодні, 14 березня, у всьому світі відзначають неофіційне свято любителів математики в честь математичної константи — числа Пі. Число Пі - математична постійна, рівна відношенню довжини кола до її діаметру. Позначається буквою грецького алфавіту «π». Світовий рекорд із запам'ятовування знаків числа Пі після коми належить 21-річному індійському студенту Раджвиру Міна (Rajveer Meena), який у березні 2015 року відтворив 70 000 знаків після коми за 9 годин 27 хвилин. Саме ж свято придумав у 1987 році фізик із Сан-Франциско Ларрі Шоу, який помітив, що в американській системі запису дат (місяць / число) дата 14 березня - 3/14 - і час 1:59:26 збігається з першими розрядами числа π = 3,1415926...Зазвичай святкують в 1:59:26 дня (в 12-годинний системі), але ті, хто дотримуються 24-годинний системи, вважають, що в цей момент час 13:59, і воліють відзначати свято вночі.В цей день читають хвалебні промови на честь числа Пі, його ролі в житті людства, малюють антиутопічні картини світу без π, печуть і їдять «пи-ріг» («Pi pie») із зображенням грецької букви «пі» або з першими цифрами самого числа, п'ють напої і грають в ігри, які починаються на «пі», вирішують математичні головоломки і загадки, водять хороводи навколо предметів, пов'язаних з цим числом.

140 років від дня народження Сергія Натановича Бернштейна (1880–1968), українського та російського математика

Сергій Натанович Бернштейн народився 5 березня 1880 року в родині Н. О. Бернштейна - доктора медицини, доцента анатомії і фізіології Новоросійського університету в місті Одеса.

Навчався в університеті Сорбонна (Париж, 1899—1904), де в 1904 році захистив докторську дисертацію про розв'язання 19-ї проблеми Гільберта. Його вчителями були Еміль Пікар, Давид Гільберт і Жак Адамар. У 1906 році після повернення в Росію, Бернштейн здав повторно магістерські іспити і в 1908 році захистив дисертацію, щоб отримати роботу. З 1907 по 1933 — викладач Харківського університету. У 1933—1941 роках професор Ленінградського політехнічного інституту і ЛДУ, з 1935 працював у Математичному інституті АН СРСР. Іноземний член Паризької АН (1955). З його ім'ям пов'язана організація кафедри прикладної математики, а пізніше науково-дослідної кафедри; потім організація в Харкові Всеукраїнського науково-дослідного інституту математичних наук (1928) і організація першого Всесоюзного з'їзду математиків (Харків, 1930). Сергій Натанович брав участь у багатьох нарадах з організації наукової роботи в Україні і відновленню нормальної діяльності вищих навчальних закладів. Часто говорять, що в своїй творчості Бернштейн продовжував традиції петербурзької математичної школи П. Л. Чебишева, А. А. Маркова та О. М. Ляпунова.

Детальніше »

7 лютого - день народження числа е

e - основа натурального логарифма, математична константа, ірраціональне і трансцендентне число. Іноді число e називають числом Ейлера або числом Непера. Позначається латинською літерою «e».Число e відіграє важливу роль в диференціальному і інтегральному численні, а також у багатьох інших розділах математики.

Детальніше »

245 років від дня народження Андре Марі Ампера (1775-1836), французького фізика та математика, творця основ електродинаміки

Андре-Марі Ампер народився 20 січня 1775 року в Ліоні в сім’ї комерсанта. У прекрасній бібліотеці його батька були твори відомих філософів, учених і письменників. Юний Андре міг цілими днями просиджувати там з книгою, завдяки чому він, ніколи не відвідував школу, зумів придбати великі і глибокі знання. У 11 років він вже взявся за читання знаменитої 20-томної “Енциклопедії” Дідро і Д’Аламбера і за три роки простудіював її всю. Юнака цікавила література, і він навіть писав вірші, але фізико-математичні науки виявилися набагато привабливішими. Коли книг батька стало недостатньо, Андре Ампер почав відвідувати бібліотеку Ліонського коледжу. Однак багато праць великих учених були написані латинською мовою, якої він не знав. Протягом кілька місяців Андре самостійно вивчив латинь, і твори класиків науки XVII-XVIII ст. стали йому доступні. І ось результат наполегливих занять. До 12 років Ампер самостійно розібрався в основах вищої математики – диференціальному численні, навчився інтегрувати, а в віці 13 років вже представив свої перші роботи з математики в Ліонську академію!У 1793 р. в Ліоні спалахнув заколот, який був жорстоко придушений. За співчуття бунтівникам був страчений і її батько Андре Ампера. Майно родини було конфісковано, і юнак став заробляти на життя приватними уроками математики. Щоб продовжувати наукові заняття, йому доводилося працювати, починаючи з четвертої години ранку. У 1802 р. Андре Ампер виповнилося 27 років. Він починає викладати фізику і хімію – спочатку в Ліоні, а через два роки – в знаменитій Політехнічній школі (Еколь політехнік) в Парижі. Ще через 10 років Ампер обирається в Паризьку академію наук, а з 1824 року він – професор Нормальної школи (Еколь нормаль) – головного вищого навчального закладу Парижа...
Детальніше »

Зірковий математичний час: Софія Ковалевська - перша в світі жінка-професор математики (до 170-річчя від дня народження)

Ім’я Софії Васи­лівни Ковалевської – видатного вченого-математика, механі­ка і астронома, першої в світі жінки - професора й академіка, обдарованої письменниці, публіцистки – це символ щедрого таланту і яскравого, самобутнього характеру. С. В. Ковалевська довела теорему диференціальних рівнянь до частинних похідних, яка в наш час носить ім’я Коші-Ковалевської; дослідила складні теореми математичного аналізу; пояснила закон механіки про обертання твердого тіла навколо нерухомої точки; доповнила роботу Лапласа з дослідження структури кілець Сатурна. Вона автор художніх творів «Спогади дитинства», «Нігілістика». Лауреат премії Бордена Паризької академії наук. Детальніше »

Софія Василівна Ковалевська народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько її – Василь Васильович Крюковський був військовий. Він брав участь у трьох військових походах, був нагороджений найвищими військовими орденами і медалями.

У 1858 р. в чині генерала артилерії батько вийшов у відставку і переїхав з родиною до свого маєтку в с. Палібіно Вітебської губернії. Тут і пройшли дитячі роки Соні. Детальніше »

Анатолий Михайлович Самойленко

Самойленко Анатолій Михайлович  - видатний вчений-математик, засновник наукової школи з теорії багаточастотних коливань та теорії імпульсних систем, що визнана математичними центрами світу, один із провідних фахівців у галузі звичайних диференціальних рівнянь та теорії нелінійних коливань, дійсний член Національної академії наук України, дійсний член Європейської Академії.
Народився майбутній математик 2 січня 1938 р. у с. Потіївка Житомирської області. Потім родина переїхала до м. Малин, де А.Самойленко закінчив середню школу (1955 р). Спочатку його зацікавила романтична наука геологія і він вступив на геологічний факультет Київського університету. Через два роки юнак перейшов на механіко-математичний факультет і глибоко захопився фундаментальним вивченням математичних дисциплін. З відзнакою закінчивши Київський університет ім. Т.Г.Шевченка (1960 р.), А.М.Самойленко вступив до аспірантури Інституту математики АН України (керівник Ю.О.Митропольський). Кандидатську дисертацію Анатолій Михайлович захистив у 1963 р., а докторську – у 1968 р. Звання професора отримав у 1974 р. У 1963–1974 рр. і з 1987 р. А.М.Самойленко працює в Інституті математики НАН України (з 1987 р. – завідувач відділу звичайних диференціальних рівнянь, з 1988 – директор інституту). Одночасно з 1967 р. – у Київському університеті (з 1974 – завідувач кафедри) та з 1998 – завідувач кафедри диференціальних рівнянь Національного технічного університету України “КПІ”. Перші наукові праці вченого з’явились у 1961 р. За короткий час А.М.Самойленко став одним із провідних фахівців з якісної теорії звичайних диференціальних рівнянь і теорії нелінійних коливань. Спираючись на класичні досягнення попередників, він провів оригінальні й глибокі дослідження і побудував теорію збурення інваріантних тороїдальних багатовидів динамічних систем, створив нові та розвинув відомі асимптотичні методи нелінійної механіки, розробив теорію багаточастотних коливань. Його досягнення у створенні нових напрямів дослідження знайшли міжнародне визнання. У світовій математичній літературі з’явились терміни “функція Гріна-Самойленка”, “чисельно-аналітичний метод Самойленка” та ін. У теорії диференціальних рівнянь розроблено методи асимптотичного інтегрування лінійних систем із повільнозмінними коефіцієнтами та виродженнями, завершено обґрунтування чисельно-аналітичного методу дослідження періодичних розв’язків нелінійних диференціальних рівнянь. Створені ним у співавторстві з учнями монографії стали фундаментальним внеском у розвиток теорії багаточастотних коливань, асимптотичних методів. А.М.Самойленко – автор близько 400 наукових праць, у тому числі 30 монографій і 15 навчальних посібників. Багато його праць перекладено іноземними мовами і видано за кордоном. Серед його учнів 26 докторів та 77 кандидатів наук, які успішно працюють у багатьох математичних центрах різних країн. Це відомі українські математики О.П.Бойчук, В.Л.Кулик, Д.І.Мартинюк, І.О.Парасюк, М.О.Перестюк, М.Й.Ронто та ін. Як керівник Інституту математики НАН України Анатолій Михайлович забезпечує продовження та розвиток традиції всесвітньо відомої математичної школи, заснованої акад. М.М.Боголюбовим. Він є академіком-секретарем відділення математики, членом президії НАН України, багато років був президентом Українського математичного товариства, також є членом Американського математичного товариства та інших зарубіжних математичних товариств, президентом Всеукраїнського благодійного фонду сприяння розвитку математичних наук. Тривалий час А.М.Самойленко є головним редактором видання “Праці Інституту математики НАН України”, заступником головного редактора “Українського математичного журналу”, редактором журналів “Nonlinear mathematical Physics”, “Український математичний вісник” (розповсюджується за кордоном), членом редакційних колегій інших українських і зарубіжних журналів, керівником і учасником багатьох міжнародних наукових конференцій та конгресів, а також Почесним доктором ряду університетів.
Детальніше »