Дорогі колеги!

Щиро вітаю з професійним святом - Днем вчителя!

Учитель у всі часи залишається опорою суспільства і держави. Саме в його руках майбутнє країни, майбутнє нових поколінь. Якими виростуть наші діти, яке суспільство вони будуватимуть, які моральні цінності будуть сповідувати, багато в чому залежить від таланту і особистості вчителя.
Бажаю вам у цей святковий день гарного настрою! Нехай теплі слова і добрі почуття ваших учнів зігрівають ваші серця. Міцного вам здоров'я, щастя, благополуччя, радості, нових успіхів!

Михайло Пилипович Кравчук – найталановитіший алгебраїст ХХ століття

27 вересня 1892 року народився майбутній вчений в с. Човниці на Волині в сім’ї землеміра. Вчився Михайло в Луцькій гімназії, де виявив неабиякі здібності до математики. У 1910р. вступає до Київського  університету, де працюють Букрєєв і Граве. У1917р. він починає працювати в Києві у вищій школі. В роки громадянської війни працює вчителем в сільській школі, де опікується долею майбутнього вченого – авіаконструктора Архипа Люльки. 29 червня 1929р. Михайло Пилипович Кравчук стає членом  Академії наук України. У київському політехнічному інституті його лекції слухає Сергій Корольов – майбутній славетний конструктор космічних кораблів.

Математик постраждав в роки репресій, 1938р. він був зісланий на Колиму, де помер 9 березня 1942р.

Детальніше »

Михайло Васильович Остроградський (1801-1861)

24 вересня 1801 р. – народився Миха́йло Васи́льович Острогра́дський  в с. Пашенівка, нині Козельщинського району Полтавської області — український математик, механік і фізик.
Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Миха́йло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Детальніше »

Шановні колеги, дорогі учні, щиро вітаю вас з новим навчальним роком!
1 вересня - особливе свято, день, коли після довгої літньої перерви знову задзвенить шкільний дзвінок. Учні за літо відпочили і подорослішали, встигли скучити за вчителями і однокласниками. Вчителі побували у відпустках, накопичили чимало цікавих ідей для проведення захоплюючих уроків. Усім нам доведеться знову зануритися у вир шкільного життя, повного яскравих подій і вражень.
Нехай прийдешній навчальний рік приніс все, що задумано, втіляться плани і здійсняться мрії. Вірте в себе, старанно працюйте над поставленими завданнями, не сумуйте, стикаючись з труднощами - і все у вас вийде!

Боголюбов Микола Миколайович - український математик, механік, фізик

Микола Миколайович Боголюбов народився 21 серпня 1909 р. у Нижньому Новгороді в родині викладача філософії Нижньоновгородської духовної семінарії, магістра богослов'я Миколи Михайловича Боголюбова. Після завершення семирічки самостійно займався математикою і фізикою. У віці 17 років закінчив аспірантуру при Академії наук України. В 1934—1958 рр. працював у Київському університеті (з 1936 р. — професор). З 1950 р. — в Математичному інституті АН СРСР і Московському університеті, з 1958 р. — також в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (з 1965 р. — директор). У 1963 р. — академік-секретар відділення математики АН СРСР, водночас у 1965—1973 рр. — директор Інституту теоретичної фізики АН України. Основні роботи з математики і механіки належать до варіаційного числення, наближених методів математичного аналізу, диференці-альних рівнянь, рівнянь математичної фізики, асимптотичних методів нелінійної механіки, теорії стійкості, теорії динамічних систем та багатьох інших розділів. Вивів кінетичні рівняння в теорії надтекучості (1947 р.). Побудував нову теорію матриць розсіяння, сформулював поняття мікроскопічної причинності, отримав важливі результати у квантовій електродинаміці, вивів дисперсійні співвідношення, що мають важливе значення в теорії елементарних часток. Створив послідовну математичну теорію надпровідності (1958 р.), встановив аналогію між явищами надпровідності та надтекучості. Запропонував новий синтез теорії Бора квазіперіодичних функцій, розвинув засоби асимптотичного інтегрування нелінійних рівнянь, що описують коливні процеси. Засновник шкіл нелінійної механіки та теоретичної фізики. Микола Боголюбов — один з класиків сучасної науки. Його праці належать до численних розділів математики, механіки, фізики. В кожному з них результати, отримані ученим, є фундаментальними. Становлення М.М.Боголюбова як ученого відбулося в Українській Академії наук, де він, не маючи закінченої середньої освіти, під керівництвом академіка М.М.Крилова досить швидко досягнув видатних результатів.

Детальніше »

Леонтій Пилипович Магніцький - відомий математик, автор підручника “Арифметика”

Леонтій Пилипович Магніцький народився 19 червня 1669 року в місті Осташков Тверської губернії в сім'ї селянина. З дитинства Леонтій прагнув до навчання, самостійно вивчив читання і письмо. У 1684 році він поїхав в Волоколамський монастир і залишився там читцем. З 1685 по 1701 роки Леонтій навчався в Слов'яно-греко-латинської академії. У 1701 році Петро I призначає Магницького вчителем школи математичних і морехідних наук. У 1703 році він створив російську енциклопедію з математики «Арифметика, сиріч наука числівників з різних діалектів на славенський мову перекладені і у об'єднані зібрана, і на дві книги розділена». Леонтій Магніцький ввів в російську мову такі математичні терміни, як множник, дільник, мільйон, більйон, добування кореня, твір. За підручниками Леонтія Магницького «Арифметика» та «Абетка» навчалося не одне покоління російських школярів.

Детальніше »

19 червня 1623 року - народився  Блез Паскаль - французький математик, фізик, літератор, філософ

Блез Паскаль – французький математик, фізик і філософ; народився в м. Клермон-Феррані. У 1631р.  батько Е. Паскаль оселився в Парижі, де почав займатись математикою і фізикою. Він сам навчав свого сина. Малий Паскаль рано захопився наукою та продемонстрував надзвичайне математичне обдарування. Так, не вивчаючи геометрії, самостійно відкрив теорему про суму кутів трикутника, а в 16-річному віці написав працю “Міркування про конічні перерізи”. У18-річному віці юнак винайшов арифмометр для спрощення дій додавання і віднімання, займається комбінаторикою, теорією імовірностей, фізикою. Геометричні дослідження Б. Паскаля ,зокрема кривої, що називається циклоідою,дають підставу вважати його одним з попередників Г. Лейбніца і І. Ньютона в справі створення теорії нескінченно малих. З ім’ям Паскаля пов’язаний основний закон гідростатики . Він підтвердив думку Торрічеллі про існування атмосферного тиску. В його честь названа одиниця вимірювання сили в Міжнародній системі одиниць СІ – Паскаль (1Па=1 н/м) та мова програмування Pascal.

Детальніше »